Домашнє насильство. Не мовчи!
Домашнє насильство. Не мовчи!
Коли чуємо термін «домашнє насильство», то пов’язуємо його з нанесенням лише фізичної шкоди особі. Але воно проявляється в різних видах (фізичне, психологічне, сексуальне, економічне), які порушують честь, свободу та гідність людини, а його жертви рідко звертаються за допомогою. Говорити про сам факт вчинення домашнього насильства болісно та неприємно, проте задля власної безпеки та безпеки рідних діяти потрібно впевнено та швидко.
Сам термін «домашнє насильство» визначений в Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Що робити у разі вчинення домашнього насильства?
- Зателефонувати в поліцію за номером 102.
- За необхідності - звернутися за медичною допомогою - 103.
- Зателефонувати на Національну "гарячу" лінію з попередження домашнього насильства (Ла Страда) – 116 123.
- Звернутися в центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
- Отримати безоплатну правову допомогу (0-800-213-103).
Заходи, які застосовуються для протидії домашньому насильству.
1) Терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься працівниками поліції і може містити такі заходи:
- зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
- заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
2) Обмежувальний припис стосовно кривдника виноситься рішенням суду, яким визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
- заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
- усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
- заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається терміном від одного до шести місяців.
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
Особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на безоплатну вторинну правову допомогу ( ст.14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»)
Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).