Борітеся,поборете,вам Бог помагає, за вас - правда,за вас - слава, і воля святая!!!!
"Борітеся,поборете,вам Бог помагає, за вас - правда,за вас - слава, і воля святая!!!!" - під таким гаслом 12 березня у приміщенні клубу с.Калинівщина відбувся тематичний вечір присвячений Великому Кобзареві та світлій пам"яті Героїв Небесної Сотні , щоб нагадати нам вкотре , " чиї ми діти" і чи горить наше серце щирою любов"ю до тієї за, яку поклали і " тіло і душу за нашу свободу й показали , що вони - щирі українці- козацького роду".
Плакали свічі пам"яті під мелодію пісні у виконанні Ігора Бурдяка та ридала ненька - Україна , коли розпинали її синів, мідні хрестики яких лежали у траві ( у виконаній пісні тріо- отців Любомира та Мирослава та Ігора Бурдяка) і розривалися серця від похоронок у матерів у словах,продекламованихзав.клубом с.Семаківці Марією Деркач : "Сину, не для того ,я тебе годувала своїми грудьми;я ж хотіла тебе на весільну подушку садовити ,невісточку діждати, а нині серце розривається від болю, бо ти став Героєм Небесного Легіону" і ці щирі слова Сина,який каже,що із неба разом з побратимами буде нести варту у декламуванні Петра Теравського не в тішають серце зболеної матері, а пісня у виконанні Деренюк Оксани,Байтала Зоряни та Мельника Сергія " За чужих дітей і живих" не зможе принести надію матерям загиблих Воїнів. Тільки хронометр відбиває час,разом з нашою пам"яттю про цих чорних квітів - загиблих синів, про яких у пісні нагадала Ірина Заяць та у щирій молитві до Бога , в якого ми завжди шукаємо помочі та розради і про ще благали у пісні - молитві тріо у складі Майхрук Наталії, Деренюк Оксани та Байтала Зоряни і просили щоб " підтримав Господь Україну у тяжку годину".
Під обнадійливі звуки сурм та пісню: "На Вкраїні сурми грають у виконанні працівників культури прийшов у серця людей Шевченко,якого так вдало зіграв Роберт Подольський зі словами: "Чи ж тобі , страждання Боже треба? То дай орла осатанілого на мученицькі мої ребра "нехай довбе!Я не покаюсь..."бо " так люблю мою Україну убогу, що за неї душу погублю".
Ще з раннього дитинства , як читали ведучі вечора- Варчак Андріана та Шмулик Ірина - малий Шевченко виростав на розповідях діда Івана про Чумацький Шлях та гайдамаків, які не хотіли бути під орудою панів- поміщиків, а "хто міг, навіть жінки з рогачами йшли воювати за волю"( у виконанні Максима Гудзика та Тимофія Владислава) і виростала в уяві хлопця та Доля, яка подарувала йому кобзу і зробила співцем горя свого Народу.
Великий Кобзар нас з"єднує з "минулим і сучасним" та щиро вірить у вірші під декламацію Кушнірик Оксанки з " її майбутнім- чистим і прекрасним", але у своїх полум"яних словах " за що тебе сплюндровано?За що,мало гинеш?" у яких настрій Шевченка у "Розритій могилі" так пронизливо та щиро передала Шмадило Ольга (бібліотечний працівник) і переживання Кобзаря: "Та не однаково мені,як Україну злії люди присплять лукаві,- і в огні,її окраденую збудять"- доносило щтре дитяче серденько Варчак Надії- "Ох, не однаково мені".
Не нарікав Кобзар на Бога ,бо "свічку засвітив колись",щоб її передавати з покоління в покоління - свічку пам"яті про те, щоб ми ніколи не забували якою ціною нам давалася і дається наша воля,щоб ми не ставали тими байдужими людьми і "маючи гарячий чай з лимоном дома і теплу постіль", як про це у вірші нагадала Оля Логуш не забували "що там на Сході йде війна, а ми тут нарікаємо,що нам у теплій хаті "чогось бракує",а хоча би найменше у своїх молитвах просили Бога про мир в Україні, бо ж так "потрібна допомога моїй рідній землі" - як і лунало у фінальному пісні всіх працівників культури і небайдужих до долі України сердець .
Хоча прикро,що таких небайдужих сердець стає все менше і менше і я проклоняю коліна перед тими,які,як сказав отець Любомир у заключному слові " у спартанських умовах холодного клубу" зігріли своїми гарячими серцями та оплесками тих учасників виступу і не залишилися осторонь,бо тільки ми пишем історію і творим майбутнє свого роду,свого села і тільки на таких небайдужих людях визріває історія України,хоча їх мало є,але тішить серце,що все ж таки ці люди залишилися.Честь їм та хвала!
На завершення хочу подякувати всім учасникам свята ,духовним отцям,працівникам та завідувачу сектору культури,своєму фольклорному ансамблю "Калина" , діточкам та всім небайдужим людям за їхні щирі та гарячі серця і віру в те- що ми переможемо - наша совість і свідомість переміниться не на своє благо, а на благо наглої нації та процвітання держави.
Статтю підготувала - організатор і сценарист, завклубом с.Калинівщина - Зоряна Байтало.
